- забирання
- —————————————————————————————забира́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
забирання — я, с. Дія за знач. забирати … Український тлумачний словник
споруда — и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. •• Водовипускна/ спору/да гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об єкти. Водозабі/рна спору/да гідротехнічна споруда для забирання води … Український тлумачний словник
артезіанський — а, е. Який знаходиться в глибоких водоносних шарах землі; глибинний. •• Артезіа/нський коло/дязь глибока свердловина, зроблена в землі для забирання глибинної води. ** Артезіа/нські во/ди підземні води, які залягають між водонепроникними породами … Український тлумачний словник
водозабір — бо/ру, ч., рідко. 1) Забирання води з річки або водоймища в зрошувальні, судноплавні канали тощо. 2) Те саме, що водозабірник … Український тлумачний словник
водозабірник — а, ч. Споруда для забирання води з річки, водоймища і т. ін … Український тлумачний словник
водопостачання — я, с. Постачання води населенню, промисловим об єктам тощо. •• Оборо/тне водопостача/ння система водопостачання, в якій використана вода після відповідної обробки знову використовується в тому самому технологічному процесі. Протипоже/жне… … Український тлумачний словник
каптаж — у/, ч., спец. 1) Споруда для забирання в місці виходу або під землею найбільшої кількості та в чистому вигляді води, газу чи нафти, а також для регулювання їх витрати. 2) Підведення, вміщення води, газу, нафти до такої споруди … Український тлумачний словник
повітрозабірний — а/, е/. Признач. для забирання, втягування, всмоктування повітря … Український тлумачний словник
шахта — и, ж. 1) Система підземних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля) або провадять які небудь роботи, та будівель на поверхні. || Тільки підземна частина споруд такого призначення. 2) спец. Вертикальна подовжена порожнина в деяких… … Український тлумачний словник
щуп — а, ч. 1) Назва різних приладів (перев. у вигляді стержнів), інструментів, за допомогою яких виявляють, зондують що небудь; зонд. || Саперний інструмент для виявлення закладених під землею мін, мінних загороджень. || Порожнистий стержень з гострим … Український тлумачний словник